Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
линяти — [лиен’а/тие] н а/йеи … Орфоепічний словник української мови
линяти — (утрачати яскравість первісного кольору), вицвітати, вицвісти, знебарвлюватися, знебарвитися, блякнути, половіти, облазити, облізти; вигоряти, вигоріти (під впливом сонячного проміння) … Словник синонімів української мови
линяти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
линять — яю, укр. вилиняти, полиняти, блр. лiняць, болг. линяя, сербохорв. лињати убывать, исчезать , чеш. linati линять (о животном) , слвц. liеnit᾽sа, польск. linic (się), в. луж. linac, н. луж. linas. Связано чередованием с *lěn (см. ленный), наряду… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
вицвітати — а/ю, а/єш, недок., ви/цвісти, іту, ітеш, док. 1) тільки 3 ос. Втрачаючи попереднє забарвлення, набувати невиразного, нерівного кольору; линяти. 2) перен. Ставати змарнілим, зблідлим, зів ялим … Український тлумачний словник
затиратися — а/юся, а/єшся, недок., зате/ртися, тру/ся, тре/шся; мин. ч. зате/рся, лася, лося; док. 1) Зникати або ставати малопомітним внаслідок тертя. || Линяти (напр., про зайця). 2) перен. Ставати менш виразним, згладжуватися або зникати зовсім.… … Український тлумачний словник
линяння — я, с. Дія за знач. линяти … Український тлумачний словник
линька — и, ж., спец. Дія за знач. линяти 2). || Відходи линяння … Український тлумачний словник
вилиняти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
лінитися — лінишся, нится, Пт. 1. Лінуватися; не мати бажання працювати. 2. Линяти; поновлювати покрив пір я, шерсті[,] панциря … Словник лемківскої говірки
